- полірувальник
- I -а, ч.
Робітник, який полірує що-небудь.
II -а, ч., спец.Те саме, що полір.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
полірувальник — 1 іменник чоловічого роду, істота робітник полірувальник 2 іменник чоловічого роду інструмент … Орфографічний словник української мови
полірувальниця — і. Жін. до полірувальник … Український тлумачний словник
електрополірувальник — а, ч. Електричний апарат для полірування гладких поверхонь, покритих лаком або фарбою … Український тлумачний словник